Згадати Все: Вибори як свято

Вибори – це велике свято. Усю урочистість події відчували навіть ті, хто ще не мав права голосу. Бо з самого ранку у домі незвичне пожвавлення.

У які дивні міфи вірили у СРСР – дивіться у випуск «Згадати Все»

Виборча дільниця зустрічала музикою, лозунгами й запахом свіжих булочок. Правду кажучи, саме буфет найбільше цікавив зголоднілу радянську людину. 

Заклики йти на вибори у Радянському Союзі

Жінки, особливо з малими дітьми, ставали в чергу, і не один раз. Адже це була чи не єдина можливість купити додому сосисок або сирків, тобто чого не було в магазинах зазвичай, 

– пригадала власна кореспондентка «Новой газеты» в Україні Ольга Мусафірова. 

Процедура голосування зводилась до викреслення з бюлетеня всіх тих, кого виборець не підтримує. Тобто мало залишитись одне прізвище. Але весь парадокс полягає в тому, що у бюлетені й було лише одне прізвище. Заходити у кабінку для голосування абсолютно не мало сенсу.

Вибори у СРСР / Фото Getty Images

Кандидат-депутат не потребував жодної політичної реклами й не особливо переймався, що люди часто взагалі не знають, за кого голосують.

Звичайно, що не було цих бігбордів та рекламних роликів. Депутати ці були майже нікому невідомі,

– сказав журналіст Сергій Руденко. 

У бюлетені було лише одне прізвище

Велика частина тодішньої Верховної Ради обиралася саме за професійним принципом. Серед 1500 депутатів двох палат Ради СРСР обов’язково були з півтисячі робітників, 160 колгоспників, 250 представників інтелектуальних професій. Приблизно третину місць у Верховній Раді займали жінки. 

Чи була у СРСР безбідність – дивіться випуск «Згадати Все» про життя на пенсії

Що чекало на людину, якщо вона не прийшла на голосування – дивіться у програмі.