Я для себе пройшов усі конкурси, – Сергій Бабкін про Євробачення і хіт, яким підкорив радіо

На розмову із LifeStyle 24 Сергій Бабкін приходить одразу після того, як поспілкувався з іншим медіа-ресурсом. Зранку гостював на ефірах двох радіостанцій, а увечері даватиме черговий концерт у рамках презентації свого першого, повністю україномовного альбому «Музасфера». Зал тріщатиме по швах – класичний аншлаг.

Читайте також: Участь у Нацвідборі та поради від Кузьми: Ivan NAVI приголомшив відвертими зізнаннями

«Маємо для розмови тільки 20 хвилин», – заклопотано попереджає Бабкін. Отже, стартуємо негайно!

Сергію, ми з вами розмовляємо у День святого Валентина. Для вас із дружиною це свято – особливе?

Ну як, «свято»… Обраний такий день, коли коханим дарують подарунки. Це – офіційний день закоханих. Прикольно, не заперечую. Але мені здається, якщо ти кохаєш по-справжньому, то такий день можна робити щодня. Через день або хоча б раз на тиждень дарувати квіти. Проте є такі люди, яким важливо це зробити… один раз у рік. От сьогодні – все, треба. І квіти, і цукерки, і валентинки.

Найшаленіший, найромантичніший сюрприз, яким ви коли-небудь здивували дружину?

Це було не так давно, коли ми відзначали 10-річчя нашого вінчання. Ось цей день для нас – найголовніший. Всі інші навіть «в подметки не годятся» – Новий рік, 8 березня, іменини… Мені хотілося зробити Сніжані особливий сюрприз. Вирішив, що все повинно відбутися десь далеко за межами Харкова. Обрав для цього місце, яке називається Співочі Сади. Там акустика – просто неймовірна!

Замовив автобус – нас було близько 50 осіб. Добиралися туди 1,5 години. Ніхто не розумів, куди ми їдемо. Зате коли приїхали і вийшли з автобуса, захопленню не було меж – вау! Мої друзі-театрали організували круту постановку, Паша Алдошин перевтілився у священика, який нас вінчав (Усміхається). Хлопці грали на гітарах – справжній ансамбль! Вийшло дуже гарно та незабутньо. Серед гостей, до речі, були присутніми актор Юрій Ткач, телеведуча Катя Осадча.

Читайте також: Я не граю слабких жінок, – відверте інтерв’ю з Ольгою Сумською

У якийсь момент я взяв Сніжану, а також саме того священика, який нас вінчав 10 років тому, і втрьох ми пішли від гурту далеко вгору. Там отець провів обряд – ми знову обмінялися обручками. А потім настав час святкування. Варили куліш, робили бутерброди, співали, грали на гітарах – це був справжній пікнік. І це ще не все! Увечері нам привезли величезну повітряну кулю. Всі, хто захотів, могли піднятися у небо.

Справді, фантазії вам не бракує. Наприклад, у січні немалий резонанс спричинило фото, де ви із дружиною позуєте на снігу практично в тому, у чому мати народила…

А, ви про фото, де ми в костюмах Адама і Єви? (Сміється). Послухайте, нам аніскілечки не було холодно. Це ж лазня! Після того, як ти розпарився гарненько, можеш спокійно вибігати на сніг, обтиратися ним, пірнати у кучугури. Це дуже кайфово, коли приходиш у лазню, а на вулиці – сніг. Ідея такого фото виникла спонтанно. Потім стільки переглядів було – просто жах! (Сміється). Хто б міг подумати…

У своїй творчості практикуєте звільнення тіла від баласту. Над альбомом «Музасфера» ви працювали без годинника, каблучки і навіть сорочки…

Я так записую всі свої альбоми. Напевно, це йде з театру – я ж актор, закінчив інститут мистецтв, театральне відділення. А в акторів є така штука: вони скидають із себе все зайве. Коли працюють на сцені, у них немає перснів, сережок, хрестиків… Колись я дивувався: а хрестики-то навіщо знімати? Ага, мабуть тому, що це – лицедії, майже гріх.

Я завжди так роблю – перед концертами, або коли працюю у студії. Це не якийсь там тренд чи фішка. Просто мені здається, що так треба. Я звик, що нічого не повинно бути. При цьому я не кажу собі: «Сергію, так треба! Зніми, будь ласка, свої персні, бо так треба!». Для мене це – наче почистити зуби. Я роззуваюся, скидаю шкарпетки, можна ще футболку, якщо не дуже прохолодно (Усміхається).

За підсумками 2018-го ваша пісня «Де би я» посіла перше місце у рейтингу хітів, які найчастіше звучали на українському радіо. Ви здивовані?

Звичайно! Це – абсолютний сюрприз, якого ніхто не очікував. Народилась пісня. Була ще одна, але вона – зовсім інша, російською мовою, репчик (її навіть встигли довести до пуття на студії – з усіма прибамбасами).

А тут – тільки написав. Дружина глянула: «Ой, прикольно. Мені здається, це буде крута пісня». Альбом вже вийшов, проїхалися з презентацією. Думаю, потрібно її викласти в YouTube. Зателефонував Віталію Клімову (український музичний продюсер та кліпмейкер, – LifeStyle 24), який скерував мене до свого колеги Віталіка Телезіна. Приїхав до нього, бринькаю на гітарі. «Заспівай мені демочку, – каже. – А я подумаю над аранжуванням». Минув час, Телезін надсилає готову пісню. Ого, нічого собі.

Ще належало оформити ілюстрацію для iTunes, YouTube. Я заліз у телефон, наспівуючи «Де би я». Хотів знайти фотку якоїсь дороги, а натрапив на відео своєї донечки, яка йшла берегом, а море змивало її сліди. Те, що треба! Заскріншотив кадр, де й слід ще є, і хвиля вже зовсім поруч. Гарненько пошаманив над зображенням (люблю дизайнерські штучки) і швидко виклав у YouTube – так почалася неймовірна історія популярності цієї пісні.

То був би не я, якби сказав: «Так, моя пісня – надзвичайно класна». Я ж віддаю належне Студії 211 і Віталію Телезіну. Прийшов до нього вперше в житті, і перша ж пісня, яку він зробив, – вистрілила. Телезін зробив із неї хіт. Якби я записав її на іншій студії, зробив усе, як завжди, я думаю, що нічого б такого не відбулося.

Мені пощастило, що саме Віталік торкнувся цієї пісні. Він одразу попередив: «Я не хочу тебе змінювати. Додам якихось ефектів, але основу – голос, гітару – не чіпатиму». Втім, я записував у нього вокал. Просто лідер вокалу – чистенько! (Сміється). Зробив кілька дублів і поїхав, задоволений собою. Лише з часом Телезін мені зізнався: «Слухай, от пісня «Де би я» – нормально все звучить? Скажу чесно: це – демо-вокал і демо-гітара. Ще з того першого разу, коли ти прийшов і наспівав. Я нічого не змінював».

Минулого року ви були співведучим проекту «Танці з зірками». Що давалося вам найважче?

Бути співведучим (Усміхається). Це неймовірно важка робота. Потрібно мати хист, талант і все інше. Я узагалі не заточений під це. Краще б станцював 8 танців поспіль, ніж горлати у мікрофон: «Дорогі друзі, які ви молодці!!!».

Триває національний відбір Євробачення-2019, у якому ви не берете участі. Вже попрощалися із мрією підкорити європейську сцену?

Так, я не беру участі у Євробаченні – і зараз скажу, чому. Справа в тому, що одного разу я вже спробував. Прийшов, подивився, що там і як, понюхав, помацав. Андрій Запорожець (учасник гуртів 5’nizza та SunSay, – LifeStyle 24) брав участь у відборі, мені також захотілось.

Читайте також: Нацвідбір до Євробачення-2019: що відомо про фіналістів шоу та їхні пісні

Класно, що так сталося з піснею «Крізь твої очі», я зміг її там представити. Я отримав досвід і зрозумів, що, мабуть, усі конкурси я для себе вже відіграв і пройшов. Все, не треба мені більше конкурсів (Сміється).

Наостанок – запитання філософського характеру. Яких трьох глобальних проблем ви б позбулися, аби людство, всі ми, зажили в абсолютній гармонії?

(Після тривалої паузи) Злість. Жадібність. Неповага. От поваги немає взагалі – це справжня катастрофа. Має бути повага до такого ж, як ти. Всі живуть якось отак (Показує) – в себе. Не «від себе», а «в себе». Загрібають усе, наче якісь краби – мені, мені, усе мені! А віддавати нічого не хочуть. Ось такі проблеми. Їх би вирізати якось.

Автор: Олег Бабій, редактор сайту «Футбол 24»