Сімдесят років тому дванадцять країн Європи та Північної Америки створили Північноатлантичний альянс НАТО, аби стримати радянську загрозу. Але після розпаду СРСР Альянс став надійним захистом для своїх членів від нових загроз, які ширилися світом. Як підійшла НАТО до свого дня народження, якими є принципи організації і відносини з Україною – читайте далі у матеріалі 24 каналу.
Історія створення НАТО
Знакове об’єднання країн відбулося 4 квітня 1949 року. Тоді Радянський Союз розширював зону свого впливу у Європі, тому держави, які нещодавно пройшли горнило Другої світової війни хотіли мати безпечне майбутнє. Поодинці гарантувати власну безпеку не могла жодна європейська нація. Тоді як Альянс десяти європейських і двох північноамериканських країн набагато збільшував ці шанси.
Читайте також: Крим і Придністров’я: якими методами Росія нав’язує свою ідеологію
Виникненню НАТО сприяли три головні чинники:
1. Стримування радянської експансії.
2. Запобігання відродженню націоналістичних рухів у Європі.
3. Заохочення європейської політичної інтеграції, яка згодом привела до виникнення Європейського союзу.
Основним принципом існування Північноатлантичного Альянсу є колективна оборона. Представники НАТО переконують, що першочерговою метою діяльності Альянсу є безпека та свобода всіх його членів. Це організація колективної оборони.
Структура організації
Головні структурні складові – Північноатлантична рада, Військовий комітет, а також група ядерного планування. Консенсус у розв’язанні рішень – основа діяльності Альянсу. Адже рішення вважається чинним лише за одноголосного голосування усіх членів організації.
Тож, на Генерального секретаря НАТО покладено важливе завдання пошуку консенсусу між країнами-членами організації. Він, так би мовити, маестро консенсусу. Його роль, як очільника Північноатлантичної ради, є ключовою у процесі прийняття рішень НАТО.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг
Північноатлантичній раді допомагає Військовий комітет, до складу якого входять військові представники від кожної країни-члена. Військовий комітет функціонує, як найвищий військовий консультативно-дорадчий орган Північноатлантичної ради. Далі йде ланцюг робочих комітетів, де обговорюються вже до найменшої деталі рішення, які потрібно прийняти.
Саме у такий спосіб приймалися рішення і про прийом нових членів до організації Північноатлантичного договору. Перший етап розширення відбувся вже за три роки після створення НАТО – у 1952 році. Тоді членами Альянсу стали Туреччина і Греція. 1955 року долучилася Німеччина, а 1982 – Іспанія.
Сьогодні НАТО складається з 29 країн
Країни-члени НАТО
Об’єднання Німеччини у 1990 році стало важливим розширенням НАТО. Це був дуже символічний акт, коли разом з Берлінським муром впав тоталітарний лад, який за допомогою однією із найпотужніших спецслужб, так званої “Штазі” тримав у покорі альтернативну німецьку державу. Та дійсно масштабне розширення Альянсу відбувалося вже по закінченні “Холодної війни” та падіння комунізму.
Перший раунд розширення погодили 1997 року під час саміту в Мадриді. Тож, першими країнами, які вступили в НАТО 1999 року стали Польща, Чехія та Угорщина,
– повідомила директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора Маронкова.
Згодом 2004 року до Альянсу приймають сім нових членів: країни Балтії, Болгарію, Румунію, Словаччину та Словенію. А через п’ять років ще дві невеликі балканські держави: Албанія і Хорватія набудуть членства в Альянсі. 2017 року балканський клуб НАТО поповниться Чорногорією.
Країни-члени НАТО (зелений колір)
Наразі організація включає 29 членів. Та ще очікує на вступ Північна Македонія, яка стане 30 країною-членом НАТО.
Про місії Альянсу та співпрацю з Україною – дивіться у програмі.
источник: 24tv.ua