Як можуть розвиватися події, пов’язані з наданням Українській Церкві Томосу про автокефалію, і чому це важливо.
Любити Батьківщину, бути патріотом і зберігати здоровий глузд та критичне мислення не легко. Патріотизм, як вияв любові і поваги до своєї країни, вже міцно прив’язаний, чи то пак, приватизований войовничим люмпеном з військовими нашивками на цивільному одязі чи з елементами «мілітарі». Всі, хто не тягає тактичний рюкзак містом, не знімає берці у плюс 35, не говорить суржиком, вплітаючи у оповідки військові терміни – то не патріот справжній. І цей перехід від патріота-інтелігента до войовничого невігласа, який говорить гаслами, штампами, відбувся дуже швидко і радикально.
Читайте також: Філарет назвав умову, за якої Путін би не насмілився нападати на Донбас і Крим
Звісно, у нас війна, але тут мова не про учасників АТО. А про тих, кого еліта піднесла «на гора». Політики зметикували, що мати під рукою своїх «тітушок», назвавши їх патріотами, активістами – то ж вигідно. Можна конкурентів шугонути, привівши під офіс натовп з 200 осіб, можна забудовнику допомогти, який у місцевих вирішив черговий сквер забрати під висотку, можна стільки всього зробити і заробити. І попит на послуги «професійного патріотизму» лише росте. Хлопи в треніках, які ще донедавна сиділи мов миші під віником, знову відчули себе на коні. У них потужний дах, їх знову поліція стереже, а коли пакують особливо буйних – то відпускають по «хуліганці», навіть якщо якомусь бідаці проломили голову арматуриною в бійці.
Це така преамбула, щоб розписати тло, на якому можуть розвиватися події найближчим часом, пов’язані з наданням Українській Церкві Томосу про автокефалію. Чому це так важливо?
Тому що вибори і війна. Президенту для походу на другий термін потрібні гучні перемоги, які консолідують проукраїнську частину електорату. Томос – одна з них. Однак у Президента є конкуренти, які готові йти на радикальне протистояння, аби тільки завалити суперника. Як консолідувати радикально налаштований електорат і отримати якщо не булаву Президента, то хоча б парламентську реінкарнацію?
Піти і силоміць «українізувати» ті ж Лаври. Їх, до речі, у нас три – Києво-Печерська, Святогірська, Почаївська. І вони точно не погодяться одразу перейти у автокефальну церкву. Бо Росія час дарма не гаяла і викорінила там усе, що хоча б мало натяк на симпатії до України. А хто піде? Та от кишенькові армії «професійних патріотів» і посунуть в перших рядах. Про ціну питання годі й говорити. На таке грошей не шкодуватимуть, і кінці у воду через посередників заховати – раз чхнути. І от замість радісної новини маємо інспіроване релігійне протистояння. Віруючих фанатиків стимулювати на радикалізм не треба. А якщо за їхніми спинами ще стануть захисники «віри і отєчєства» з депутатськими мандатами – то, вважай, матимемо ще одне АТО – релігійне. Те, що все це замішають на крові, без сумніву. Цього просто вимагають «закони жанру».
Навіть якщо всі українські політики, розуміючи величезні ризики завоювання у такий спосіб прихильності свого електорату, відмовляться від розігрування карти автокефалії, то від цього точно не відмовиться ворог – Росія. Маючи розгалужену мережу законсервованих і діючих агентів, симпатиків організувати пару-трійку надзвичайних подій не проблема. Далі само попливе. Але картинка буде, волання на весь світ про переслідування за віру будуть, почнеться бурхлива діяльність на міжнародній арені, а в середині України п’ята колона та проросійські експерти знову не вилазитимуть з телевізора, розганяючи чергову «зрадоньку». Помісна українська Церква все одно буде. Це відновлення історичної справедливості. Зрештою, ми повертаємо собі те, що у нашої країни обманом та брехнею відібрали чотири століття тому.
Але якщо у нас Церква відділена від держави і поза політикою – то нехай цей статус-кво збергігається і далі. І якби у нас була збудована цивілізована держава, де працює закон і правоохоронна система, де проплачені «тітушки» боялися б, як дідько ладану, поліції, а політики, які користуються їхніми послугами, – відповідальності, де здоровий глузд бере гору, де майбутнє країни важливіше за власне політичне – ніякі шторми корабель «Україна» не накренили.
А так, «Боже, бережи Україну».
Читайте також: Єдина УПЦ отримає всі лаври і храми Московського патріархату в Україні, – Філарет
источник: 24tv.ua