Експресіонізм і простота: якими були оселі трьох відомих архітекторів Львова

Місце обрали невипадково: у той час дільниця стрімко розвивалась, на сусідній вулиці Обертинській (тепер Зарицьких) виростали цілі комплекси функціоналістичних будинків.

Дивіться також: Замкнений світ Професорської колонії: винятковий житловий масив Львова

Ймовірно, архітектори, які, власне, задавали тон в містобудуванні того часу, із задоволенням спостерігали за розвитком архітектури, якою жили та надихались.

Починає ряд будинків власна оселя Юзефа Авіна, за номером 37. Кам’яницю звели у 1928 році за проектом самого Авіна. Тут також розміщувалось його проектне бюро. Фасад виглядає досить експресивно як на модернізм, бачимо тут багато декору. Вікна другого поверху обрамлені трикутними сандриками.

Прикрашають фасад дві невеликі алегоричні скульптури в стилі ар деко: “Фортуна” й “Архітектура” (з макетом будинку в рухах). Скоріш за все, їхнім автором був Юзеф Стажинський, який також працював з Авіном в іншому проекті – зведенні корпусу медичного університету Collegium Pharmaceuticum. Інші джерела повідомляють, що автором скульптур міг бути маловідомий скульптор Бернард Кобер.

Вхід до будинку починається з великої кованої брами, через яку заїжджав автомобіль архітектора. Далі був проїзд і гараж. Справа починався вихід до квартир. На сходовій клітці чарівною випадковістю зустрічаю жінку, яка проживає в квартирі Юзефа Авіна. Каже, що знає, чия це квартира. Розповідає, що нічого автентичного там не залишилось, навіть вхідних дверей до квартири.

 

 

В радянські часи тут були комуналки. На кожному поверсі лише одна квартира по п’ять кімнат кожна. Їх всіх поділили між робітниками заводів. От днями остання комуналка буде виїжджати звідси,

– розповідає жінка.

І додає: “Авін жив на четвертому поверсі. Інші поверхи він здавав в оренду. На партері були квартири для прислуги”.

Читайте також: Будинок Авіна: як місто “протестувало” проти єврейського сиротинця 

Розглядаюсь навколо і справді під’їзд не в найкращому стані. Ніде навіть автентичних дверей не залишилось, лише поручні з латуні на суцільно литому сходовому марші.

Наступний, 39-й будинок. Його збудував у 1929-1930 році не менш відомий Вавжинець Дайчак. Автор проекту Вищої школи зовнішньої торгівлі, нині — Львівська комерційна академія на вулиці Туган-Барановського, 10 та Дому францисканців. Польські джерела подають Дайчака також як власника цієї нерухомості.

Фасад має сірий гладкий тиньк. Ритміки надає асиметричне розташування вікон. Прямокутна форма вікон та столярка свідчать про впливи ар деко. Але вже в еркері дуже добре проглядається більш прогресивний стрім-лайн: тут і кутові вікна, і видовжені заокруглені балкони з щоглою-флагштоком. Еркер завершується трикутним балконом. Яскравості додає різнорідний слюдовий тиньк.

 

Стрім-лайнові мотиви продовжені в інтер’єрі будинку. Чого лише вартий початок поручнів, який сугерує індустріальний мотив притаманний тридцятим. Далі сходовий марш доволі простий: сходи в техніці лястрико, майданчики викладені плиткою, поручні з гнутого дерева та металу.

 

Завершує ряд будинків творіння Петра Тарнавецького за номером 41. Кам’яниця також прилягає до сусідньої вулиці Болгарської. Джерела зазначають, що архітектор тут і проживав.

Зведений будинок в середині 1930-х. На фасаді все більше бачимо вплив функціоналізму: сіруватий слюдовий тиньк, прості форми, сегментація завдяки горизонтальним та вертикальним тягам, широкі прямокутні балкони.

 

На куті будинку височіє щогла-флагшток. Вікна оточені рустуванням. Над вхідним порталом розташований герб родини Тарнавецьких. Тут досі мешкають нащадки архітектора.

Дуже виразним є інтер’єр будинку. Широкий сходовий марш квадратної форми. Проте кути згладжені та вигнуті по колу. Поручні з гнутого дерева повторюють стиль виконання суцільно литих сходів.

 

На кожному майданчику між сходами розміщене вікно-ілюмінатор. Ймовірно використовувалось як світловий ліхтар для туалетів чи так званих санітарних приміщень в квартирах.

 

Двері до квартир покриті типовим для стилю шпоном. Дивлячись згори вниз – відкриваються чудова ритмічна перспектива інтер’єру з м’яким освітленням.

Оригінал: modernism.lviv-online.com

Автор: Мирослава Ляхович

Теги: Новини нерухомості Новини нерухомості України Новини Львова Історія Архітектура

Джерело: 24 канал